Огляд
Сяйво метеликів над прірвою, або ж огляд на манґу "Голограф Веселкового поля"
@punpun+9 голосів- психологія
- манґа
Стаття проГолограф Веселкового поляЦе історія, яку не зрозуміти з першого разу. Майстерний пазл, який Ви збиратимете під час читання і в кінці захочете перечитати ще раз, щоб побачити нові деталі в старому сюжеті (що я рекомендую зробити одразу після першого прочитання).
Твору такого рівня мені більше не написати Ініо Асано.
Це манґа, яка занурює в темряву людської душі, де реальність і сон змішуються, ніби в сюрреалістичному кошмарі.
Якщо Вам подобається читати під музику, то рекомендую ось цю та enjoy :)
Сюжет
Історія розгортається в маленькому японському містечку, де діти вірять у моторошну легенду про монстра в тунелі під Веселковим полем — місцем, яке здається одночасно ідилічним і зловісним. Аріе Кімура, тиха учениця молодшої школи, стає основою всієї історії та легенди.
Спойлер: показатиСпойлер: сховати
Легендою вона стає саме тоді, коли однокласники вирішують "принести її в жертву", щоб відігнати прокляття.
Через десять років ми бачимо тих самих дітей дорослими, але їхнє минуле повертається, зациклюючи час у петлі, де травми дитинства стають вічним відлунням. Сюжет — це пазл, де минуле й сьогодення зливаються в сюрреалізмі.
Спойлер: показатиСпойлер: сховати
Метелики, що з’являються в ключові моменти, символізують смерть, яка чатує поруч із життям. Крім того, в японській міфології жовті метелики символізують душі померлих, а тепер задумайтесь. Судзукі розмірковує: "Щойно мене овіяло прохолодним вітром, я подумав. Ані бога, ані чарівної коробочки, ані метелика, що говорив... Нічого не було від самого початку? Якщо справді так... то в якому ж порожньому світі ми живемо", що резонує з Камю: "Il n'y a qu'un problème philosophique vraiment sérieux: c'est le suicide", або ж “Існує лише одна справді серйозна філософська проблема: самогубство". Це історія про боротьбу за сенс у світі, де порожнеча — єдина константа.
10/10.
Персонажі
Герої манґи — зламані душі, чиї дитячі травми лягають тягарем на все життя.
Спойлер: показатиСпойлер: сховати
Аріе Кімура — тиха жертва, чия смерть символізує втрату невинності й стає примарою, що переслідує всіх. “L'homme n'est rien d'autre que ce qu'il se fait”, або ж “Людина є нічим іншим, як тим, що вона сама з себе робить” (з книги «Екзистенціалізм — це гуманізм», Жан-Поль Сартр). Але Аріе банально не може зробити вибору, адже більшу частину свого життя вона лежить овочем у лікарні після інциденту. Її трагедія — результат дій інших. Судзукі — цинічний і відсторонений, уособлює екзистенційну порожнечу. "Крокуючи крізь цей огидно порожній світ, я відчував, як чорнота виповнює моє нутро", слова самого Судзукі і відлунюють Ніцшеву ідею про смерть бога, де людина залишається наодинці з власною порожнечею. Головний герой досить часто роздумує про бога і щоразу розчаровується. Комацудзакі — шкільний хуліган, ховає страх і сором за агресією, його вчинки — відчайдушна спроба вирватися з циклу провини, що нагадує Сартрівську відповідальність за власне "я".
Кожен персонаж — це лабіринт із таємниць і манґака дуже майстерно переплітає ці лабіринти.
10/10.
Мальовка
Ініо Асано як завжди робить дуже символічні та неймовірні фрейми. Деталізовані фони Веселкового поля й тунелю створюють тривожну атмосферу, де краса й жах зливаються. Особливо мені сподобалась промальовка метеликів.
На мить мені здалося, що я їй збрехав. Але захід сонця був таким сліпучим, ніби міг змусити мене забути геть усе Судзукі.
10/10.
(розгорніть зображення)
Символізми
"Голограф Веселкового поля" пронизаний символами, що додають історії багатошаровості. Веселкове поле — це місце, що здається райським, але приховує темряву. Тунель символізує перехід між дитинством і дорослістю, між життям і смертю, де герої застрягли в часовій петлі. Метелики, ключовий символ, про який я вже згадувала раніше (у розділі “Сюжет”).
10/10.
Атмосфера
Атмосфера манґи — це те, що робить її схожою на Лінча: тривожна, сюрреалістична, із відчуттям, що за кожною сценою ховається щось моторошне. Містечко здається знайомим, але водночас чужим, ніби ти опинився в сні, де правила реальності не діють. Метелики, що літають над полем, створюють відчуття неминучого кінця, а тиша між сценами — це тиша перед бурею. Людина визначає себе через дії, але що, якщо ці дії — лише ілюзія? Атмосфера змушує відчувати дискомфорт, але водночас заворожує своєю глибиною.
Останнім часом я бачу сон. Так часто, що вже й не певен, чи цей краєвид мені теж не сниться. День за днем реальність усе тяжче відрізнити від сну. Та зрештою. Якщо вже прокинувся, отже, я й досі існую. Така є природа життя, хіба ні? Судзукі
10/10, але це на поціновувача і під відповідний настрій.
Підсумок
"Голограф Веселкового поля" — це манґа, що змушує відчувати дискомфорт, страх і розгубленість, але в цьому її сила. Вона про травми, які зациклюють нас у часі, і про те, що монстри — це ми самі, змушуючи рефлексувати про сенс у світі, де, за словами Судзукі, "нічого не було від самого початку". Це не легке чтиво, але воно варте зусиль. 10/10 — для тих, хто готовий зануритися в сюрреалістичну темряву й шукати відповіді.
P. S
Видавництво MAL'OPUS видає цю манґу українською, тож Ви за бажанням можете підтримати й придбати — посилання.
Спойлер: показатиСпойлер: сховати
Не реклама, просто від себе додам, що друкована версія дуже класна і якісна :)