Інтерв'ю: Кацура Ісе — 20-та річниця «Смик-майстра Куросави»

Створена у 2006 році, манґа Ісе Кацури стала однією з найвпливовіших робіт у жанрі буденності, яка вирізняється дуже неортодоксальним підходом, зосереджуючись на поглядах 14-річного підлітка Куросави Какеру, що проходить через життя з не надто приємною, похмурою та викривленою фантазією про те, що він є «повелителем мастурбації».

Дата публікації інтерв'ю: субота, 28 березня 2026 року. Переклад виконано за текстом Psycho Lad. Редактура — Honeychan. Джерело — Psycho's Substack.

Сьогодні вона користується популярністю на таких платформах, як TikTok, Twitter (нині X) та Instagram і має культ затятих шанувальників, готових на все заради цієї коротенької манґи. Це доводить, що «Смик-майстер Куросава» підкорив серця читачів завдяки своєму неординарному погляду на сучасну молодь. З нагоди 20-ї річниці я мав нагоду взяти інтерв’ю у Ісе Кацури, автора манґи, де ми обговорили як питання шанувальників, так і мої власні.

З нагоди 20-ї річниці «Смик-майстра Куросави» якого ви написали у віці 21 року (саме стільки мені зараз, ха-ха) — чи не могли б ви розповісти, яким було ваше життя тоді, у тому віці?

Для точності скажу, що я написав цю історію у двадцять років. На той час я був студентом університету, а у японських студентів зазвичай багато вільного часу. Шукав спосіб розвіяти нудьгу. Тож уперше в житті зважився написати художній твір для широкої публіки.

Як проходив процес створення манґи? Починаючи з концепції і закінчуючи розробкою сюжету й персонажів. Як ви почали співпрацювати з Йокотою Такумою? Якщо можна, розкажіть про ваші стосунки з ним.

Що стосується оригінального твору — його я писав сам, абсолютно без плану, суто імпровізація. На роботу пішло близько шести місяців. Я навіть не визначився із загальним задумом, доки не написав третину історії.

У той час Йокота Такума був одним із моїх читачів. Коли я про це дізнався, то вирішив попросити його адаптувати це у манґу. Ми залишаємося добрими друзями й донині. Торік ми вдруге працювали разом, і це був справді досвід, що надихає. Навіть зараз я час від часу граю з ним у «Magic: The Gatherin».

Я читав деякі відгуки критиків, які негативно ставляться до цієї манги. Вони стверджують, що вона звеличує сексуальне насильство, оскільки більше уваги приділяє співчуттю до злочинця, а не до жертв. Що ви про це думаєте?

Я так не вважаю. Якщо ви прочитаєте цю роботу до кінця, думаю, ви зрозумієте, що я не виправдовую сексуальне насильство.

З іншого боку, це правда, що цей твір подано з точки зору кривдника. Вибір позиції оповідача — важливе рішення для автора. Однак це не означає, що я нехтую суспільними нормами. Це всього лише підхід до подання історії.

Чи планувалося коли-небудь екранізувати цю манґу в аніме? Якби її все-таки екранізували, яка студія, на вашу думку, найкраще підійшла б для цього?

Йокота Такума казав, що йому вже давно пропонували екранізацію.

У всіх сенсах це творіння не підходить для екранізації у вигляді аніме. Однак якщо знайдеться анімаційна студія, готова ризикнути, я не маю наміру відмовляти їй, незалежно від того, хто це буде.

Чи побачимо ми в майбутньому нові історії з Куросавою Какеру? Може, спін-оф, присвячений іншим персонажам, чи вже дорослий Куросава?

Наразі таких планів у мене немає.

Хоча я дуже радий, що ця робота подобається стільком людям, насправді мені цікавіше створювати щось абсолютно нове.

У минулому ми з Йокотою Такумою працювали над кількома «йонкомами» за мотивами цієї роботи. Якщо не відходити від цього формату, можливо, колись я знову напишу щось на її основі.

Чи вплинули на вас якісь конкретні історії про дорослішання, і що спонукало вибрати мастурбацію головною темою чи метафорою соціальної ізоляції?

Є роман під назвою «Gummy Chocolate Pine» авторства Ооцукі Кенджі, японського музиканта та письменника. Я прочитав цю книгу, коли навчався у старшій школі, і вона мене глибоко вразила. Вона має спільні мотиви з моїми творами і є чудовим прикладом високоякісної літератури для підлітків.

Іншою причиною, чому я обрав цей мотив, є те, що я відчував його потенціал для створення унікальної історії.

Як і у випадку з «Magic: The Gathering - Знищте всіх Людей. Вони не можуть бути відновлені», моєю другою спільною роботою з Йокотою Такумою, я полюбляю незвичайні мотиви.

Як ви думаєте, чого вам вдалося досягти в цій історії? З огляду на ваші нинішні погляди, чи не хотіли б ви, може, змінити деякі моменти?

Чесно кажучи, я погано пам'ятаю, що відчував, коли закінчив писати цю роботу.

Якби я переписав її, виходячи зі своїх нинішніх поглядів, більшість змін стосувалася б саме тексту. Розвиток сюжету неідеальний, але змінювати його — це все одно, що перекомпоновувати музичну мелодію, а цього я волів би уникнути.

Звідки взялася ідея для зачіски Наґаоки? Мені цікаво, ви надихалися реальною людиною, чи так вийшло?

Один із моїх персонажів, Кейші Наґаока, має природне кучеряве волосся — він натхненний образом хлопчика, який давно не стригся.

У манґа-адаптації Йокота Такума ще більше підкреслив цей образ. Мабуть, так просто було легше малювати, ха-ха.

Звідки ви черпали натхнення для сюжету? Чому головний герой мастурбував у шкільному туалеті й був таким впевненим у собі? Я ніколи не зустрічав такої людини.

Якщо десь справді існує хлопець на кшталт Куросави Какеру, сподіваюся, він прочитає мою роботу й усвідомить свої помилки, ха-ха.

Якраз у той час, коли я писав цю історію, манґа «Зошит смерті» мала величезний успіх у Японії. Головний персонаж, Яґамі Лайт, — геніальний і харизматичний антагоніст. Я був переконаний, що якщо наділити його рисами, які більшість людей вважатиме смішними чи комічними, він, безсумнівно, стане захопливим персонажем. Ось так і народився Куросава Какеру.

Чому після всіх подій, які змусили Куросаву позбутися своєї шкідливої звички, він, схоже, все одно продовжував це робити після часового стрибка, ще й мав еротичні журнали? Звісно, його поведінка покращилася порівняно з тим, яким він був байдужим до всього, але хіба повна відмова від мастурбації — не основна ідея історії?

Для підлітків-хлопців цілком природно відчувати сексуальний потяг до протилежної статі. Я не вірив, що можна повністю придушити ці почуття.

Найголовніше в цій історії те, що головний герой, Куросава Какеру, починає цінувати реальний світ — навіть якщо він дещо суворіший, ніж його уявний.

Що ви думаєте про сучасну маскулінність, зокрема про те, що існують чоловіки, які є вимушеними целібатами*, чи, як кажуть, «редпіллені**»? Чи схоже це на те, що робив Куросава у манзі? * Целібат — інцел, за сучасним англійським сленгом. ** Редпіллені — термін, що позначає самотніх чоловіків, які через свою ізоляцію вдаються до мізогінічних та огидних вчинків щодо жінок.

Коли я писав цей твір, «інцели» в Японії ще не були в центрі уваги.

Куросава Какеру, головний герой цієї історії, також відчуває цілком нормальний потяг до дівчат свого віку.

Я думаю, що «інцели» перебувають у дещо невигідному становищі. Адже мізогінія рідко приносить щастя в людське життя.

Які ваші улюблені альбоми?

Вау, напевно, це поки найскладніше питання!

У студентські роки я часто слухав New Order, а їхні пісні «Blue Monday*» і «Bizarre Love Triangle**» навіть стали підзаголовками цієї роботи.

Останнім часом я слухаю саундтрек до фільму від Talking Heads «Stop Making Sense» та альбом Девіда Бові «Let’s Dance». Мабуть, я просто дуже люблю музику 80-х.

Хто ваш улюблений манґака? І чому?

Іще одне складне питання!

Я не можу вибрати когось конкретного. Самура Хіроакі, Іґараші Дайсуке, Еномото Наріко та Кумакура Юїчі — це художники, яких я дуже поважаю.

Чи є у вас цікаві факти про смик-майстра Куросаву, про які люди, можливо, не знають?

Головний герой першої комерційної серійної манґи Йокоти Такуми — однокласник Куросави Какеру. Сучасною мовою це називається «спільним всесвітом».

Що стосується саме цієї роботи, то, на мою думку, найкращою версією твору є видання із м'якою обкладинкою. У цьому виданні містяться кілька сексуальних фантазій Куросави Какеру, яких немає в манзі. Мені вони дуже подобаються.

Що ви думаєте про зарубіжну фанбазу, особливо з огляду на те, що монтовані відеоролики про «Смик-майстра Куросаву» можуть набирати понад 100 000 уподобайок у TikTok?

Я й гадки не мав, що наша робота завірусилася в TikTok!

Я дуже радий, що вона має успіх за кордоном. Адже її не публікували в таких престижних виданнях, як-от «Weekly Shonen Jump». Мені приємно, що її читає так багато людей.

Які фінальні слова ви хотіли б сказати читачам і шанувальникам, які зараз читають це інтерв’ю?

Нашим шанувальникам за межами Японії: дякуємо за любов до нашої творчості.

Наша з Йокотою Такумою нова робота «Magic: The Gathering - Знищте всіх Людей. Вони не можуть бути відновлені»  зараз поступово виходить у світ за кордоном. Вона повністю відрізняється від «Смик-майстра Куросави», але якщо вам буде цікаво, прочитайте і її теж. Також наразі я пишу сценарій для нової манґи. За задумом, це романтична комедія. Не знаю, коли її анонсують, але буду радий, якщо ви час від часу стежитимете за нашою діяльністю.