Такато Йоґірі

Cтаршокласник, якого жінка на ім'я Шіон перенесла в інший світ. Після того, як його покинули однокласники, Йоґірі та його нова подруга/однокласниця Томочіка вирішують досліджувати новий світ, сподіваючись знайти шлях додому.

Фірмовою силою Йоґірі є миттєве вбивство будь-кого і будь-що, що він забажає, однією думкою. Незважаючи на цю, здавалося б, всемогутню здатність, він не в змозі досягти своєї мети — повернутися додому. :::spoiler

Однак з плином сюжетної історії повільно розкривається справжня природа Йоґірі — істоти жахливого типу, яка з невідомих причин проявила себе як Йоґірі ще в старому світі.

:::

Йоґірі народився в досить ізольованому та невідомому селі, прихованому в горах, поза межами будь-якої сучасної цивілізації. Відтоді як він народився, він мав силу автоматично вбивати будь-яку загрозу своєму життю. Міс Фокс назвала його здатність «силою змусити все зникнути». Культ, який керував згаданим селом, мав завдання стримувати лорда Окакуші (ім’я, дане Йоґірі в той час) та його попередні втілення з давніх часів, а також запобігати будь-якому контакту із зовнішнім світом. Але в якийсь момент дитина побачила, як люди, яких вона любила, вмирають прямо на її очах. Хлопець не витримав і збожеволів, втративши розум, убив всіх жителів села та втік в ліс/пустелю.

Було направлено підкріплення, щоб або стримати, або вбити дитину, але це було марно. Ті, хто наближався до нього необережно, вважаючи, що це всього лише дитина, помирали, коли він їх бачив. Загинули тварини, загинули птахи, загинули комахи. Все, що лежало на його шляху, гинуло. Ніхто не знав, чого він хоче. Після знищення культу, прихованого в горах, він просто вештався вперед, без мети. Згодом буддистський священник на ім’я Доґен, який належав до організації, що займається надприродним, вирішив допомогти, підійшовши до Йоґірі без шкідливих намірів і поза його полем зору, і надів гарнітуру на вуха Йоґірі. З гарнітури почав відтворюватися звук. Це була свого роду сутра, яка заспокоювала хлопчика і присипляла його.

Після цього лорда Окакуші більше не можна було тримати в порожньому селі, і, звичайно, вони не могли просто залишити його на горі. Таким чином, його доставили до закладу, створеного «Інститутом», з наміром утримувати його та піклуватися про нього. Вони створили простір, який нагадував підземне село. Оскільки лорд Окакуші звик жити в старомодному місці, вони вважали, що раптово заштовхнути його в сучасний світ було поганою ідеєю, тому «Інститут» по суті реконструював село, в якому він жив раніше. Їм довелося помістити його в це місце, що далеко нижче рівня моря, щоб ізолювати загрозу для світу, яку він собою представляв, якомога далі від цікавих очей. Саме в цей момент хлопчика почали називати кодовим іменем ΑΩ (Альфа-Омега).

Після невідомого періоду часу «Інститут» вирішив найняти доглядача, який надав би ΑΩ мінімальний рівень освіти японця. На цю роботу була обрана Такато Асака. Спочатку вона неохоче прийняла роботу. Коли вона вперше зустріла хлопчика, вона зрозуміла, що ΑΩ не таке вже й чудовисько, як їй казали люди. Хоча він справді мав жахливу силу, зрештою він все ще було дитиною зі справжніми почуттями. Асака розлютилася і розчарувалася в собі. Потім вона вирішила дати ΑΩ належне ім’я, яке не було б просто класифікацією. З цього моменту він став офіційно відомий як "Такато Йоґірі".

Що стосується його справжньої форми, відомо лише те, що вона існувала з самого початку всього сущого у всесвіті. Це сутність, яка представляє правило, що визначає «Остаточний Ансамбль» (найвищу сукупність усіх мультивсесвітів і всіх можливих світів). У якийсь момент він вирішив створити вмістилища/аватарів в різні моменти часу, щоб взаємодіяти зі світом, останньою з яких був Йоґірі. Причина, чому це сталося, невідома.

:::

Йоґірі показаний як досить байдужа та апатична людина. Він не дуже дбає про своє оточення чи людей, якщо це не стосується його самого чи його друзів/союзників. Він любить грати у відеоігри, коли є можливість, а також багато спати. Здебільшого він виявляється досить спокійною та відстороненою людиною, навіть у надзвичайно небезпечних ситуаціях, яка вважає більшість речей не більш ніж клопотом. Він цілком упевнений у своїх силах, щоб убити будь-що, і хоча він одного разу згадав, що не дуже здивується, якщо знайде щось, що може пережити його силу, враховуючи що подібного ніколи не траплялося донині. Йоґірі жодного разу не вважав себе непереможним і зазвичай вбивав лише з метою самозахисту.

Незважаючи на характер його сили, Йоґірі має стандарти, коли справа доходить до навмисного/активного використання його здібностей. Він прямо зазначає кілька разів, що не любить вбивати без розбору і що він не вбиває когось лише тому, що вони його дратують. Однак, якщо людина агресивна або намагається, наприклад, пограбувати його - він вбиває її. За його словами, це не ті речі, які намагаються робити нормальні люди, і на його переконання робити все можливе, щоб помилувати когось, хто готовий вчинити такі злочини, не замислюючись, може спричинити проблеми в майбутньому. Коли Йоґірі запитали, чому він не міг просто вбити простір між світами, щоб повернутися додому, він відповів, що не хоче вбивати всіх живих істот із проміжних світів і використовуватиме таку тактику як абсолютний крайній засіб.

Відносини із Томочікою: :::spoiler

Схоже, йому подобається Томочіка, оскільки він завжди намагається насолоджуватися ситуаціями, коли випадково чи ненавмисно береться за її тіло. Після закінчення ранобе Йоґірі зустрічається з Данноурою в ранобе-продовженні Фуджітаки, дія якого розгортається в тому ж мультивсесвіті.

:::

Що стосується справжньої форми Йоґірі, то невідомо, який у нього процес мислення. Проте було показано, що він захищає Йоґірі (свій аватар) від загроз, з якими останній не може впоратися, і це гарантує, що аватар досягне своєї мети — прожити людське життя.

:::