Тільки торкніться мого братика і всім вам кінець!

Я стала шістнадцятирічною Розалітою. Впавши з ліжка, і відкривши очі, я зрозуміла, що я в класичній, безглуздій, шаленій, але втомлюючій BL новелі "Астеріон блакитної зоряної ночі". Із всіх можливих варіантів, я стала старшою сестрою главного героя Астеріона, якому судилося закінчити життя самогубством. Я вирішила просто плити за течею історії і доплисти до фіналу, але варто було цьому статися, і мене знов повернули в тіло Розаліти. Оскільки минуле рішення було неправильне,другого разу, я вирішила виховувати братика в любові, але і на цей раз він загинув, хоча і не по свої волі. А я знов повернулась до початку. Тоді, я вирішила спробувати зовсім іншу тактику – сфокусуватись не на рятунку братика, а на самій собі. Але, і це не допомогло. Я ісекайнулася, саме тоді, коли вивчила, як користуватися магією і написала наукову дисертацію. А раз я постійно повертаюся в тіло Розаліти Роксбог, тоді обов'язково треба спробувати знайти спосіб для власної, красивої смерті.