Я не хочу бути звідницею!

Я переродилась другорядним персонажем роману. Окрім того, мені випала роль «сорочиного мосту»* в цій любовній історії. У будь-якому випадку, роман був неможливим, а майбутнє здавалося похмурим, через борги моєї родини. Ставши держслужбовцем я почала насолоджуватись багатством і почестями, яких не мала за минулого життя, та… Порівняно з оригіналом, чоловічі персонажі здаються дивними?! «Уявіть, якою Чар-Чар виглядає почервонілою та сором’язливою, дивлячись на того, хто їй подобається?» «Ого… це чудово». Керігорд дивиться порожньо, а Гіллі хоче поговорити, коли б ми не бачились, Ів має дивний вираз обличчя і бурмоче під ніс «Cхопити тебе і тікати…», Шон мовчки закриває обличчя руками. Раніше його рум’янець сягав лише обличчя, проте тепер поширюється ще й на кінчики вух. Чому ви, хлопці, не зацікавлені головною героїнею, а переймаєтесь іншими речами? Шарін Вест, яка хоче жити нормальним життям, і вижити в гаремі Чар-Чар.