Хоч я й невміла лиходійка: Казка про підміну Метелика і Щура у Дівочому дворі

У розкішних покоях внутрішнього двору Королівства Ей процвітає Дівочий двір, де імператриця та чотири імператорські наложниці обираються з-поміж п’яти визначних кланів. Серед них бездоганною претенденткою на титул майбутньої імператриці вирізняється чиста душею Ко Рейрін. Її чесноти та витонченість не мають рівних, і вона бездоганна — окрім украй хворобливого тіла. Порівняно з цим ніжним метеликом двору, грубувата Шю Кейґецу здається щуром із канави. Завжди сповнена гіркої заздрості, спрямованої на Рейрін, Кейґецу є ганьбою Дівочого двору.

У ніч рідкісного явища — появи комети — заздрість Кейґецу сягає межі: вона намагається скинути Рейрін із балкона. Дівчину вчасно рятують від смерті, а Кейґецу кидають до в’язниці чекати страти. Та ніхто не знає, що вона встигла накласти закляття, аби помінятися тілами з Рейрін і привласнити собі все, що їй належить. Проте, тоді як Кейґецу обмежена слабким тілом Рейрін, сама Рейрін уперше в житті відчуває свободу та фізичну силу — і вирішує жити, хай навіть під чужим обличчям.